Повідомлення про страйк тернопільських перевізників 15 травня мабуть були найбільш рейтинговими цього дня на місцевих сайтах. Писали про те, що така «акція» є протизаконною, демонстрували і обурення тернополян і позицію перевізників. Зрозуміти можна і перших і других, але спробуймо розглянути цей факт у широкому контексті.
Чи можемо собі уявити ситуацію (наприклад) коли США веде війну з Мексикою, а мешканці штату Колорадо в цей час організовано збираються на мітинги з вимогою підвищення заробітної плати. Або (наприклад) робітники Японії чи Південної Кореї у час фінансової кризи не виходять на свої робочі місця, а організовують страйк з вимогою покращення життя. Такі ситуації уявити, звичайно, не складно, але чи існували б вони у цих країнах в умовах реальності згаданих проблем. Очевидно, що ні. Тому, що для американців інтереси держави важливіші ніж їх власні. А ті ж корейці у час фінансової кризи в країні шикувалися в черги до банків щоб здавати свої дорогоцінності і таким чином зміцнити національну валюту.
А що ми бачимо у нашому патріотичному Тернополі? Перевізники жаліються на те, що не можуть утримувати в належному стані транспорт, на високі ціни на паливо, на те, що не мають прибутку і таке інше. Вони вимагають підвищення вартості проїзду, яка є й так однією з найвищих у західному регіоні. І коли це відбувається? У час, коли Україна перебуває в ситуації воєнного конфлікту з сусідньою державою. У час, коли молоді хлопці гинуть за те, щоб зберегти єдність країни. Врешті-решт, це відбувається у найважчий час для економіки України. А у цей же час тернопільські перевізники переживають за свої кишені…
З іншого боку — потрібно вимагати змін, усім зараз доводиться непросто. Але не в такий важкий для країни час. Іноді потрібно пожертвувати власними інтересами заради інтересів держави.
Дуже прикро спостерігати таку ситуацію. Прикро за те, що революція гідності не дійшла до всіх. Це свідчить про те, що ми не стали вільними — ні економічно, ні морально, ні розумово. І ситуація з тернопільськими перевізниками є лише одним із свідчень цього. Тому, не потрібно обмежуватися лише сухим викладом проблемного питання, треба пояснювати, намагатися його зрозуміти. Як казав один мудрий тернополянин: «Ситуація вирішується, якщо про неї хоча б часто говорити». Люди повинні думати.
Катола Василь
- 2 перегляди
