Хто такі галицькі євреї? Це частина єврейського етносу, який проживав на території України і займався традиційними єврейськими промислами, торгівлею, посередництвом і навіть сільським господарством. Детальніше про євреїв Галичини загалом і Тернопілля зокрема, розповість ternopil.eu.
Як повідомляє видання Локальна історія, євреї з давніх-давен проживали на території України.
Євреї в Речі Посполитій
Для того, щоб зрозуміти життя євреїв в Австро-Угорській імперії слід подивитися глибше на їх життя в Речі Посполитій. Цю державу ще називали paradisus judaeorum, тобто рай для євреїв. Також говорили, що Річ Посполита – це небо для шляхти, рай для євреїв і пекло для селян. Варто зважити на те, що євреїв запросили поляки з Німеччини та Іспанії (їх там не терпіли і виганяли) для того, щоб вони могли стати посередниками, пожвавити торгівлю, допомагати шляхті та магнатам керувати маєтками, фільварками, латифундіями. Працюючи на землевласників, євреї оселялись переважно в цих маєтках, які поступово перетворювались на маленькі містечка.
Так утворювались штетли - містечка, які були у приватній власності цих магнатів. Таким чином євреї були переважно міським населенням. Також слід сказати, що з однієї сторони вони багато спілкувались взаємодіяли з іншими суб’єктами економічних відносин, як от шляхтичами чи селянами, а з іншої вони були ізольовані в межах своєї релігії, культури, мови.
Євреї в Австрії
Після поділу Речі Посполитої в 1772, 1793 та 1795 рр. Австрією, Росією та Пруссією євреї України стали частиною двох імперій – Романових та Габсбургів. І одні, й інші думали, що робити з євреями, адже до цього вони не зустрічали такої кількості іновірців концентрованих на такій незначній території. Влада розпочала з ліквідації кагалів, як центрів управління єврейською громадою. А ще Відень та Петербург вважали, що якщо людина не працює на землі, то значить вона не є продуктивною, корисною. А тому їх намагалися змусити стати землеробами. Євреїв змушували змінювати заняття, як лихварство, керування маєтками, торгівлю на землеробство.
В той же час євреї продовжували керувати маєтками в Російській та Австрійській імперіях в 19 ст. Так, Зома Моргенштерн розповідав про район Тернопільщини, де його батько був управителем маєтків. Це була складна діяльність, яку змушувала знати мову, культура, спілкуватися і вирішувати різноманітні конфліктні ситуації з селянами, щоб зібрати врожай, посіяти зернові і отримати прибуток. Шляхтичі та власники маєтків цього не робили, а виконували таку посередницьку функцію – євреї.
А ще в ХІХ ст. виник вислів нендза ґаліційська, тобто галицька нужда, або ще «Галіція і Голодомерія», тобто бідна країна. Адже більшість євреїв були бідними. Особливо зростала бідність в місцях значної концентрації єврейського населення, зростання його кількості, не можливості мігрувати.
З євреїв хотіли зробити нових громадян за допомогою німецькомовних шкіл. В євреїв були свої школи, але там навчали читати Тору, але не вчили писати. Запровадженню нових шкіл євреї опиралися й ідея влади провалилася.
Не бажали євреї йти й до війська, бо вважали, що насильство їм неприйнятне. Також їх внутрішній світ був влаштований так, що держави, яку вони б мали захищати для них не існувало, а тому ідея армії, служби їх не приваблювала.
Гаскала, Хасидизм, маскілім
Але єврейський етнос не був єдиним. В Німеччині зародився рух Гаскала, який був позитивно налаштований до держави. Представники руху вважали, що євреї повинні зберігати свою віру, культуру, але й жити так, щоб бути частиною суспільства. Центрами Гаскали стають Тернопіль, Броди, трішки Львів, тобто Галичина. Останню євреї сприймали, як свою батьківщину, Палестину, місце, де вони відчували себе в безпеці, де були їх сусіди – поляки, українці. Галицьких євреїв називали «галіціанер». Спочатку в негативному значенні.
Поряд з Гаскалою на території Поділля, а також в Гусятині, Чорткові, Лежайську зародився хасидизм – рух, який обіцяв осягнути Бога не тільки за допомогою навчання. Хасиди не подобались євреям, які хотіли інтегруватися в суспільство, де вони проживали. Таких євреїв називали маскілам. Наприклад, тернопільський маскіл Йозеф Перль написав книжку «Відкривач таємниць». І він це зробив їдишем, щоб посміятися з хасидів, адже на думку маскілів ідиш це жаргон, а не мова. За допомогою маскілів юдаїзм реформується. Перша їх синагога була збудована в Тернополі.
Отже, єврейське населення, що проживало на території Тернопільщини мало свою мову, культура, релігію. Частина євреїв знаходилась на консервативних позиціях, а інша частина – прагнула розвиватись, рухатись вперед.
- 134 перегляди
