Студенти тернопільських вищих навчальних закладів визнали, що стикалися із корупцією, в тому числі і самі давали хабарі. Саме такими виявилися результати проведеного соціологічного опитування серед студентів у чотирьох навчальних закладах: ТДМУ, ТНТУ, ТНПУ і ТНЕУ.
Як зазначив Любомир Шимків, до проведення опитування долучилися представники органів студентського самоврядування. У кожному вузі опитали 500 студентів. Утім, серед заповнених анкет близько трьохсот виявилися недійсними. Таким чином в опитуванні взяли участь 1704 респонденти. Зважаючи на загальну кількість студентів, які навчаються у нашому місті, цифра ця видається досить малою. До того ж, у кожному із зазначених закладів навчається різна кількість студентів – від трьох до сімнадцяти тисяч, тож і вибірка у кожному вузі мала би бути різною. Таким чином, на абсолютність зазначених в опитуванні цифр не варто покладатися, але уявлення про те, що проблема таки є, і з нею необхідно боротися, воно дає.
- Щодо кількості опитаних, то зазначу, що це було пробне студентське опитування, яке мало на меті виявити загальну статистику, – говорить Олена Гуменюк, заступник голови наглядової ради Національно союзу студентів. – Ми опитали по 100 студентів на кожному курсі у чотирьох ВУЗах. Питання для анкети складалися студентським активом, звичайно вони будуть доопрацьовані. Наразі це пілотний проект, спроба визначити, які є проблеми.
Отож, опитування показало, що для тернопільських студентів корупція насамперед асоціюється із можливістю швидко і просто вирішити проблеми. Про це зазначили 43 відсотки опитаних. 58 відсотків респондентів стикалися із корупцією, і 40 відсотків особисто давали хабар. Цікаво, що 45 відсотків опитаних визнали, що ініціатива щодо хабара йшла саме від студентів, а 31 відсоток вказав, що це була ініціатива з боку викладача. Причиною хабарництва студенти назвали бажання отримати вищу оцінку, що може бути зумовлене бажанням отримувати стипендію. На це вказав 61 відсоток від опитаних. 17 відсотків стверджують, що хабар прийнято давати в групі або ж на факультеті. 14 відсотків зазначили, що до цього змусив викладач і 8 відсотків зізнались, що їм простіше дати хабар, аніж вчитися. У більшості випадків студентам доводиться давати хабарі при здачі заліків та іспитів. 82 відсотки респондентів, вказали, що з корупцією необхідно боротися, для 12 відсотків виявилося байдуже є у вузі корупція чи ні, а 6 відсотків зазначили, що протидіяти корупції не варто. На думку молоді, боротися із корупцією можуть допомогти правоохоронні органи та студентські ради. А для того, щоб викорінити це явище треба перестати давати хабарі (49%) та почати вчитися (30%).
На першій прес-конференції на цю тему, яка відбулася наприкінці лютого, Любомир Шимків зазначав, що у студентів будуть цікавитися й прізвищами викладачів-хабарників. Утім, анкетування щодо прізвищ тих, хто бере, і хто вимагає грошей проведуть дещо пізніше.
- Під час опитування ми свідомо не вносили питання про викладачів-хабарників в анкету, – каже Любомир Шимків. – Це вже буде наш другий етап опитування. Будемо це робити у найближчі тиждень-два. Прізвища таких викладачів будуть донесені до відома ректорату, і він повинен буде цю проблему вирішити. Якщо ректорат не буде вживати заходів, тоді ми їх оприлюднимо для громадськості.
У вузах також будуть проводити семінари для студентів під час яких навчатимуть як діяти, коли викладачі змушують давати хабар, та як протидіяти проявам корупції. Що ж стосується викладачів-хабарників, то один із засобів покарання для них, як зазначила Олена Гуменюк, це відсторонення від приймання державних іспитів. Вони також можуть отримати попередження або можуть позбутися надбавки при оплаті праці. В той же час, спосіб «покарання» залежить від внутрішнього статуту кожного окремого навчального закладу та прав ректорату.
- 5 просмотров
