Цього чоловіка із чорним обличчям звуть Степаном. Він з Тернопільшини, з Гусятина. Вдома діти, 5 онуків. Медслужба Майдану ледве вмовила на короткий час піти з переднього краю, щоб змінити обяг, обсушитися і обігрітися.
- Не зачіпайте, хлопці. Звідси я піду тільки після нашої перемоги! Або винесуть…
- А скільки Ви стоїте на Майдані, пане Степане?
- 22 роки…
22 роки… Термін Майдану його душі.
У футболці медслужби – мій студент Віктор. Пишаюся. А нагороди знайдуть своїх героїв згодом…
