Якщо заглянути у Вікіпедію, то там зазначено, що церква це – культова споруда у православних, католицьких та деяких протестантських громад у яких відбуваються богослужіння. Крім, цього Церква - це особливий тип релігійної організації на основі спільності віровення і культу. В ній, як і будь-де працюють там люди, такі як ми з Вами. Просто вони є посередниками між Богом та людьми. Деякі з них працюють на совість, а від інших відмовляються громади. Тernopil писав про це.
Так, Зарваницький духовний центр, з метою допомогти прочанам визначитись з відвідуванням комплексу, публікує графік професійних прощ:
- 2 квітня - Працівників житлово-комунальних господарств;
- 13-14 травня - Руху «Матері в молитві»;
- 27 травня - Всеукраїнська проща Марійських дружин;
- 4 червня - Проща журналістів;
- 10 червня - Всеукраїнська проща медичних працівників;
- 18 червня - Працівників землевпорядних господарств;
- 24 червня - Працівників агропромислового комплексу;
- 1 липня - Працівників облспоживспілки;
- 2 липня - Працівників ДФС у Тернопільській обл.;
- 10 вересня - ДСНС у Тернопільській області;
- 15-17 вересня - Проща військових;
- 23-24 вересня - Проща Лицарів Колумба;
- 30 вересня - Проща освітян;
- 7 жовтня - Проща працівників органів місцевого самоврядування;
- 15 жовтня - Працівників дорожніх господарств області;
- 21 жовтня - Працівників соціальної сфери і Пенсійного фонду.
В це час деякі церковні установи поступово забирають в мешканців Тернополя парк Національного Відродження. Всі тернополяни, що живуть в районі БАМу, Тинди, Сонячного, Східного, мабуть помітили відносно новий Духовний центр, що належить Українській православній церкві Київського патріархату і який розміщено на території парку. Перетин прос. Злуки та вул. 15 квітня та Кафедральний собор цього ж центру по прос. Злуки. Тим більше, що Духовний центр, як справжня жива істота, росте, збільшується в розмірах. Це особливо добре помітно навесні, коли обрізають дерева і йому складно сховатися в листі паркових насаджень.
– Не знаю, чи Бог зверху це бачить, але тут, на грішній землі, багато тернополян, які люблять парк Національного Відродження, м’яко кажучи, не надто задоволені багаторічним довгобудом духовного центру. Мало того, останніми роками будмайданчик церкви конкретно «вгризся» у глиб парку… І обтягнувся парканом. Спеціально поїхав глянути. Нічого собі кавалок паркової земельки – десь 200 на 200 метрів. Люди, які мають певну інформацію, кажуть, що це – незаконне захоплення земля. Спробую з’ясувати, бо не дуже духовно все це виглядає! – заявив журналіст Сергій Сінкевич.
Загалом від парку церковники забрали, не мало, не багато, а 2 га землі. Тобто землі, де тернополяни могли відпочивати, гуляти з дітьми, займатися спортом, дихати свіжим повітрям. А тепер це неможливо, адже духовна їжа, особливо в таких масштабах важливіша. І все б нічого, якби УПЦ зупинилося на виділеній землі, але ж Духовний центр продовжує зростати.
Тернополянка Оксана Луцька відзначає: «Дерев’яна буда чого варта – купи каміння і блоків на території. А там колись було багато дерев, малинник і навіть люди гриби збирали. Тепер ж там все порубали. Абсолютно неестетично виглядає».
Як часто буває в нашому місті, влада не звертає на це уваги. Адже їй вигідно, щоб церква в майбутньому, напередодні виборів, підказувала населенню за кого голосувати. Тим більше, що крім розширення Духовного центру в парку, з часом, планують збудувати капличку для спортсменів. Але можна звинувачувати владу, а можна подивитися на це з іншої сторони. Що про це думає громадськість, мешканці навколишніх будинків, мікрорайонів, просто тернополяни? Адже перш за все це вони дихали свіжим повітрям від парку, що був вирубаний, вони мали можливість відпочивати в ньому. На жаль відповіді немає. Мабуть кожен думає: «Це ж церква, їм це потрібно, вони не можуть помилятися». Ось так поступово, ми, замість побудови громадянського суспільства і нищення злочинних авторитетів, стаємо безвольними, інертними та консервативними.
- 10 переглядів
