Західна Україна, як і зокрема Тернопільщина завжди дивували українців чудовими витворами мистецтва, важливими науково-технічними ноу-хау і прекрасними літературними та науково-популярними творами.
Якщо говорити про твори мистецтва, то в Збаразькому замку, перлині музеєзнавства та туризму тернопілля, відкрилась виставка тернопільських художників Миколи та Ірини Кафтан. Варто сказати, що молоде подружжя входить до складу творчої групи «Євген Удін і компанія». Їх роботи присвячені природі, АТО, тваринам. Виставка отримала схвальні відгуки від митців, вчителів та викладачів вузів.
Так, заслужений вчитель України Галина Кізілова зазначила: «їхні роботи живі, вони дихають, вони сповнені душі. Тут, на банері, де представлені роботи Миколи на снарядах і касках, дуже влучно написано: «Душею там, де мій народ». Ці слова, мабуть, максимально точно виражають суть того, що роблять Микола та Іра, бо вони небайдужі люди», – підкреслила пані Галина.
Професор, доктор медичних наук Михайло Андрейчин сказав: «цю виставку хочеться оглядати кілька разів. Картини подружжя спонукають замислитися. Ірина Кафтан зуміла надзвичайно душевно зобразити природу, так, що виникає бажання обороняти й захищати навколишнє. Окремого слова заслуговує анімалістика Миколи Кафтана, де він не просто зобразив тварин, а тонко вловив і передав їхні риси, характери, за цими творами стоять їхні історії. Багато картин можна охарактеризувати як шедевр, але словами не передати всіх вражень від них».
Творці картин розповідають, що надзвичайно важливо усвідомити картину перед її створенням, пройнятись духом, атмосферою того, що плануєш зображати. Зокрема, твори з Майдану, АТО творяться з почуттів наболілого, переболілого. Коли малюєш тварин, то намагаєшся перевтілитися в них. Якщо лев, то усвідомлюєш себе сильним, якщо кінь, то граційним, кіт – м’яким, пухнастим…. Коли твориш природні краєвиди, то хочеться, щоб людина яка це бачить змогла перелетіти туди і відпочити, зупинитись на мить ... і згадати своє дитинство, юність, батьківський дім. Художники планують і далі малювати рідні краї, адже тут так багато прекрасного і воно змінюється, зникає, втрачається.
Отже, якщо Ви не були в Збаражі, то багато втратили, адже це не лише фортеця, а й потужний музейний, виставковий центр. Тому вперед!
