Охорона громадського порядку, виявлення вибухонебезпечних речовин, перевірка підозрілих осіб – усе це та багато іншого входило до основних обов’язків бійців міліцейського батальйону «Тернопіль». Більше місяця наші правоохоронці несли службу у зоні проведення антитерористичної операції.
Для командира першого взводу батальйону «Тернопіль» Дмитра Копчака це була третя ротація. Чоловік стверджує, що вона виявилася однією з найважчих.
- Коли ми приїхали сюди 15 січня, то цю територію сильно обстрілювали, було важко і фізично, і морально. Паніка панувала і серед місцевого населення. Дякувати Богу, все пройшло нормально, всі живі і здорові. Останні дні затихло і сподіваюся, що так буде і надалі.
Перші дні, прибувши на місце несення служби, бійці в день та вночі перебували у повній бойовій готовності, спали в екіпіровці та зі зброєю, бо ситуація мінялася щогодини.
- Цього разу було багато виїздів, їздили на зачистки, на затримку диверсійних груп. Одне з наших завдань – це охорона мосту, але неподалік нашого блокпосту знаходилися сепаратисти. Був випадок, - пригадує Дмитро Копчак, - як невідомий кинув дві гранати в палатку, де сиділи цивільні та солдати. Коли ми затримали бойовика, то він сказав, що є ідейним "новоросом" з Донбасу і зробив все з власних переконань.
Вдячний за роботу та допомогу тернопільським бійцям і начальник Лисичанського міськвідділу міліції Микола Топольсков.
- Я хочу подякувати батальйону «Тернопіль», який з нами тут з літа минулого року. На цих хлопців можна покластися. Ми разом з ними охороняли громадський порядок, місцеве населення довіряє батальйону «Тернопіль», вони знають, що хлопці завжди прийдуть на допомогу людям.
Бійці батальйону стверджують, що з кожним днем все більше так званих сепаратистів та ополченців здаються у полон до українських силовиків. Відмовляються повертатися на територію ДНР чи ЛНР в обмін на наших військових й захоплені раніше бойовики.
За словами командира першого взводу батальйону «Тернопіль», багато хто з ополченців стверджує, що не хочуть більше воювати, бо зрозуміли, що ця війна нікому не потрібна. Коли планувався обмін сімдесяти сепаратистів на українських полонених, то шістдесят троє представників ДНР та ЛНР написали заяви, в яких відмовилися повертатися назад на захоплену їхніми однодумцями територію.
У надії про перемир’я постійно живуть місцеві мешканці Лисичанська. Люди кажуть, що через страх перед невідомістю, що щось може трапитися у будь-яку хвилину, вулиці після вісімнадцятої швидко порожніють.
Вдячні бійці батальйону «Тернопіль» усім, хто постійно підтримує й допомагає їм як продуктами харчування, так і одягом та засобами захисту. В свою чергу хлопці обіцяють до самого кінця захищати цілісність нашої держави і не пустити ворога в оселі українців.
- 20 переглядів
