Почаївська лавра давно здобула славу оплоту русофілії на патріотичному Тернопіллі: завдяки засиллю «чорносотенців» у святині та стійкій пропаганді московського патріархату. І все наші терпимі земляки готові були б пробачити, окрім відвертого і неприхованого цинізму…
Днями у Тернополі, на автовокзалі, з буденної, здавалося б, покупки хліба, розгорівся скандал. Троє літніх жінок підійшли до віконця магазину, аби придбати продукти в дорогу. Продавця пані Дарію не здивувало прохання покупців, що прозвучало російською мовою, адже через тернопільський автовокзал щодня проходять десятки російськомовних туристів чи паломників зі Сходу країни. Навіть на «козирну» фразу «ми ваш язик нє панімаєм» продавець зреагувала адекватно, простим запитанням:
– А я вас розумію. А ви звідки, що нас не розумієте?
На що покупці, на своє ж нещастя, відповіли так: мов, їдуть зі Сходу в Почаївську лавру, помолитися «за здравие хорошего человека – Путина». Зі слів пана Богдана, котрий став очевидцем подій, це зізнання викликало шквал емоцій зі сторони тернополян. Місцеві люди навперебій, гучно та не особливо вибираючи слова пояснювали, який «хороший» Путін і самі горе-паломниці. Сердечні тернополяни щиро радили водіям автобуса, в салон якого зайшли дивні мандрівниці, вивезти їх десь до лісу і сказати:
- Он там за кілометр Лавра, йдіть прямо і моліться!
Ким були ці літні жіночки – засліпленими байками РФ та РПЦ прочанками чи провокаторами? Авторитетний вердикт виніс чоловік, котрий спостерігав за «дійством», ремонтуючи поруч кондиціонер:«Біомаса. Їм нічого не доведеш, то біомаса».
Як повинні реагувати на такі прояви тернополяни? Християнська мораль говорить про любов до ворога свого, але що каже церква про молитви за здоров’я агресора і авторитарного диктатора?
- 1 перегляд
