Кожному з нас доводиться раз від разу брати участь в різноманітних святкуваннях в різних компаніях. І якщо відпочиваючи вдома в колі сім’ї знання спиртних напоїв та їх складників не важливі, то коли свято відбувається на роботі, в колі співробітників, друзів, колег, робочих обідів, то тоді знання про шампанське, вино, коньяк стають дуже важливими і підкреслюють Ваш статус, як експерта, інтелектуала, ерудита.
Якщо говорити про такий благородний напій, як вино, то тут існує тисячолітня традиція його споживання, зберігання, виготовлення і т.д. Все в цій сфері знати неможливо, хіба що Ви, прагнете стати сомельє чи іншим експертом в сфері виноробства. Але є ряд дрібниць, які дозволять Вам виділитись із компанії друзів, колег, не наробити помилок і стати експертом, до чиєї думки прислухаються. Перш за все про вино необхідно правильно говорити. Сайт міста з посиланням на blog.alpinabook, повідомляє 5 лінгвістичних прийомів, які дозволять Вам стати експертом.
- Вино не може бути смачним. Тобто вино може подобатися, але не варто говорити про нього як про смачний напій. До нього треба звикнути. А з першого разу це неможливо. Смачним може бути компот. Можна говорити: терпке, солодке, кисле, цікаве, легке.
- Солодке – це класифікація, а не характеристика вина. «Солодке» – це такий же різновид вина, як напівсухе та сухе. Не варто говорити про такі вина солодке чи кисле, або ж описувати його як смачне. Можна називати такі вина десертними.
- Не називайте всі ігристі вина шампанськими. Назва шампанське прийшла до нас з Радянського союзу, де його розливали на всіх винзаводах країни. Крім, цього в Союзі не цікавилися міжнародним правом, де сказано, що шампанське – це захищене найменування місця походження товару. Тим більше, що в магазинах є ігристі вина: просекко, ламбруско, кава, креман, асті.
- Не описуйте вино розгорнутими фразами. Про вино необхідно говорити просто і зрозуміло.
- Винні евфемізми.
Необхідно запам’ятати. Якщо вино кисле, то треба говорити – кислотне, якщо пахне тухлими яйцями – «з запахом сірководню», якщо старими шкарпетками – «з ароматом мокрого картону», бензином – взагалі-то це нормально для рислінга, і якщо ви відчули цей запах, не лякайтеся, говорите «тонкий бензоловий аромат». Якщо котячої сечею – так пахнуть благородні французькі Совіньйон Блан.
І ще: шмурдяк є шмурдяк. Тут не потрібні евфемізми. Не ведіться на фразу «винний напій» на етикетці.
- 1 перегляд
