5 фактів про вино, щоб стати експертом під час походу в ресторан

Кожному з нас доводиться раз від разу брати участь в різноманітних святкуваннях в різних компаніях. І якщо відпочиваючи вдома в колі сім’ї знання спиртних напоїв та їх складників не важливі, то коли свято відбувається на роботі, в колі співробітників, друзів, колег, робочих обідів, то тоді знання про шампанське, вино, коньяк стають дуже важливими і підкреслюють Ваш статус, як експерта, інтелектуала, ерудита.

Якщо говорити про такий благородний напій, як вино, то тут існує тисячолітня традиція його споживання, зберігання, виготовлення і т.д. Все в цій сфері знати неможливо, хіба що Ви, прагнете стати сомельє чи іншим експертом в сфері виноробства. Але є ряд дрібниць, які дозволять Вам виділитись із компанії друзів, колег, не наробити помилок і стати експертом, до чиєї думки прислухаються. Перш за все про вино необхідно правильно говорити. Сайт міста з посиланням на blog.alpinabook, повідомляє 5 лінгвістичних прийомів, які дозволять Вам стати експертом.

1. Вино не може бути смачним. Тобто вино може подобатися, але не варто говорити про нього як про смачний напій. До нього треба звикнути. А з першого разу це неможливо. Смачним може бути компот. Можна говорити: терпке, солодке, кисле, цікаве, легке.
2. Солодке – це класифікація, а не характеристика вина. «Солодке» – це такий же різновид вина, як напівсухе та сухе. Не варто говорити про такі вина солодке чи кисле, або ж описувати його як смачне. Можна називати такі вина десертними.
3. Не називайте всі ігристі вина шампанськими. Назва шампанське прийшла до нас з Радянського союзу, де його розливали на всіх винзаводах країни. Крім, цього в Союзі не цікавилися міжнародним правом, де сказано, що шампанське – це захищене найменування місця походження товару. Тим більше, що в магазинах є ігристі вина: просекко, ламбруско, кава, креман, асті.
4. Не описуйте вино розгорнутими фразами. Про вино необхідно говорити просто і зрозуміло.
5. Винні евфемізми.

Необхідно запам’ятати. Якщо вино кисле, то треба говорити – кислотне, якщо пахне тухлими яйцями – «з запахом сірководню», якщо старими шкарпетками – «з ароматом мокрого картону», бензином – взагалі-то це нормально для рислінга, і якщо ви відчули цей запах, не лякайтеся, говорите «тонкий бензоловий аромат». Якщо котячої сечею – так пахнуть благородні французькі Совіньйон Блан.

І ще: шмурдяк є шмурдяк. Тут не потрібні евфемізми. Не ведіться на фразу «винний напій» на етикетці.