Селище Шушківці, що на Кременеччині, тривалий час було одним із малонаселених місць в регіоні. Тут, згідно інформації з Вікіпедія, проживало всього 283 людини. Більше на сайті ternopil.eu.
Чимало будинків у селі занедбані та покинуті, проте після початку повномасштабного вторгнення, воно набуло нового життя, адже тут поселилося чимало переселенців, повідомляє Радіо Свобода.
Як виникла ідея з поселенням переселенців у покинуті будинки?
Згідно інформації у Вікіпедії, лише в 1885 році у Шушківцях нараховували 256 дворів, а проживало там близько 2054 прихожан. Селище жило та розвивалося, тут працювала початкова школа, церква, бібліотека, клуб тощо. Зараз ці об'єкти є не діючими. Шушківці фактично стало спорожнілим селом, у якому мало хто проживає. Як би сумно це звучало, але на жаль, в Україні це не є одиничним випадком. Схожі населені пункти називають ще вимираючими селами. Будинки та інша інфраструктура у них переважно є не діючою, вони стоять, наче привиди, позбавлені життя. Такі будинки були десятиліттями зачинені й у Шушківцях.
Повномасштабне вторгнення змусило багатьох українців шукати прихисток в безпечних районах України. Проте у багатьох громадян одразу ж виникла проблема з житлом. Значна частина не могли собі дозволити орендувати квартиру за велику ціну, а чимало установ, які приймали переселенців безкоштовно, були переповненими. Ідея з поселенням внутрішньо переміщених осіб до Шушківців виникла у Олексія Філюка, блогера та сільського пароха. Зазначимо, що він став призером у телепремії “Гордії Тернопілля”, де був номінований як “Духовний наставник року”. Разом із мешканцями Білозірки займався ліпкою вареників для бійців ЗСУ. У Шушківцях місцевий отець вже служить 17 років.
Що було зроблено для комфортного проживання внутрішньо переміщених осіб?
Так, як зараз у селі мешкає усього 100 людей і є багато спорожнілих будинків, то було вирішено прийняти у них переселенців. Їх, до речі, у Шушківцях зараз теж мешкає близько 100 осіб. З цим проханням звернувся місцевий отець до мешканців селища та власників будинків, і вони охоче підтримали цю ідею.
Перед цим отець Олексій ще порадився із Людмилою Яремчук, дружиною старости, яка теж схвалила це рішення. Тоді ж на сторінці у Facebook з'явився пост-оголошення, де уродженець Кременеччини пропонував безкоштовне житло. Звісно, що у закинутих будинках ні про які зручності мови й не було, адже в них ніхто не мешкав. Замість пральної машинки та ванної був лише тазик, який потрібно було купити або попросити у людей, які принесли б за потреби.
Перед приїздом внутрішньо переміщених осіб, разом із місцевими жителями, отець Олексій займалися очищенням подвір'я, легким косметичним ремонтом і прибиранням у приміщеннях. Звісно, що майже всі хати були брудні, занедбані, тому їх перш потрібно було привести до ладу. Люди приносили необхідні речі, проте згодом вже допомагали, виходячи з потреб та побажань людей. Мешканці Шушківців допомагали продуктами, приносили чимало овочів, допомагали у садінні городу, адже розуміли, що дехто втратив все.
За словами Олексія Філюка, переселенці вже знали, куди вони їдуть і що на них чекатиме. Незважаючи на те, що це глухе село, тут тихе та спокійне небо. У селі вже проживають люди, вони щасливі, адже не чують свисту ракет і не стають свідками обстрілів. З приїздом людей до Шушківців, селище не впізнати- жваве, наповнене життям і хто знає, можливо воно таким залишиться й у майбутньому?
- 166 переглядів
