Нещодавно колегія суддів апеляційної інстанції відхилила скаргу тепер уже екс-генерального директора агрохолдинг «Мрія» Миколи Гути та зобов’язала бізнесмена повернути комерційному банку «П» 10 млн. 300 тис. доларів отриманої позики.
При цьому загальний розмір кредиту, наданого фірмам – структурам холдингу, втричі більший.
Отож у грудні 2011 р. комерційний банк «П» уклав кредитний договір із шістьма товариства, що входили до складу «Мрії», як-от: «Насіннєвий елеватор «Сід Сторедж», «Трейдмаркет-М», «Дивосвіт-КЛ», про відкриття мультивалютної кредитної лінії розміром 33 млн. 500 тис. доларів США. Простіше кажучи, фінустанова майже на чотири з половиною роки позичила підприємствам гроші, зокрема, на придбання агротехніки. Тобто кожне товариство отримало різні суми - від 3 млн. 400 тис. до 9 млн. 300 тис. доларів, залежно від потреб. У свою чергу, вони зобов’язувались вчасно погаси всі визначені договором платежі.
Та вже через місяць, у січні 2012-го, позичальники заявили про зміну назв товариств із романтичних на більш ділові, а саме: ТОВ «Дивосвіт-КЛ» – на ТОВ «КозівЗький цукровий завод», ТОВ «Купаж» - відповідно на «БорШівський», ТОВ «Родючий край» - на ТОВ «ЗбараЖський цукровий завод» тощо. Я не випадково виділила окремі власні назви цукроварень, адже чомусь більшість із них офіційно зареєстровано з граматичними помилками.
Останню крапку в справі поставив гендиректор агрохолдингу «Мрія» Микола Гута, уклавши в серпні 2013 р. із банком договір поруки. Таким чином, бізнесмен як солідарний боржник зобов’язався погасити третину кредиту – а саме 10 млн. 300 тис. доларів.
Час спливав, цукроварні варили цукор, але не поспішали повертати кошти. Таким чином, на початок вересня 2014 року розмір боргу перед банком разом із відсотками досяг майже 3 млн. 430 тис. доларів США плюс ще 340 тис. грн. пені. Не дивно, що нині все майно «солодких» підприємств перебуває під заставою фінансової установи.
Водночас банк «П» звернувся до суду першої інстанції з проханням стягнути хоча би з поручителя пана Миколи Гути 10 млн. 300 тис. американських доларів. І Гусятинський районний суд повністю задовольнив ці вимоги. Апеляційний суд Тернопільської області також залишив рішення у силі, відхиливши скаргу бізнесмена.
До слова, ані позичальник, ані його представник у залі суду в Тернополі так і не з’явилися, хоча через них слухання справи декілька разів відкладалося. Це й не дивно, адже «мрійника»-мільярдера вже півроку розшукує Інтерпол. Бо позики на Тернопільщині – лише краплина в кредитному морі агрохолдингу: за даними слідства, агрохолдинг «Мрія» напозичав удома та за кордоном 1,3 млрд. доларів.
- 6 просмотров
