Раніше ми повідомляли про стрілянину у Кременці. Тоді водій автомобіля обстріляв з пістолета пішоходів, котрих ледь не збив на переході.
Днями до редакції “Нової Тернопільської газети” зателефонував батько потерпілого під час інциденту, місцевий мешканець Петро Добровольський. «Мій син Сергій нині у лікарні, його серед білого дня обстріляв місцевий мажор, а тепер ще й хоче уникнути відповідальності — дає неправдиві свідчення. До того ж скидається, що правоохоронці хочуть спихнути вину на мого сина…» — скаржився чоловік. «НОВА…» зателефонувала до Сергія, щоб довідатися, чому саме розгорівся конфлікт між ним як пішоходом та місцевим водієм.
— 19 червня ми з другом Дмитром переходили дорогу на пішохідному переході з боку магазину «Глорія», зробили крок-другий, як в одну секунду з боку собору раптом вискочив автомобіль, — розповідає Сергій. — Він мчав на величезній швидкості, ми ледве встигли відстрибнути, а то опинилися б під колесами. «Що, «щенкі», навчити вас по пішохідному переході ходити?!» — нахабно випалив водій. «А ти навчися їздити!» — обурився я через таку грубість, злегка копнув колесо й пішов далі. Тут водій вискочив з машини, наздогнав мене і вдарив в обличчя. У відповідь я теж його вдарив. «Ви не на того нарвалися…» — пригрозив водій і побіг до автівки. З переднього сидіння взяв револьвер і без жодного попередження вистрелив мені у живіт. Я був шокований, але не налякався, а щоб не допустити гіршого, хотів відібрати у нього револьвер, та водій вибіг на середину дороги і почав стріляти у нас із другом — влучив мені у голову, груди, руку… Мені закрутилося в голові, на якусь мить потемніло в очах… Та ми таки наздогнали водія, забрали револьвер. Довкола зібралося багато людей. Усі бачили, хто насправді спровокував конфлікт, тому кричали до водія, тримали його, аж поки не приїхали правоохоронці. Міліціонери забрали зброю, затримали водія, але чомусь не зафіксували, що автівка була на «зебрі».
У Кременецькій районній лікарні з тіла Сергія вийняли три кулі, ще одна досі «сидить» у животі — щоб її дістати, потрібна складна операція. Та поки хлопець під крапельницями, як запевняють його рідні, водій намагається «прикрити» справу, аби не відповідати перед законом.
— Водій нині поширює свою версію, нібито ми накинулися на нього, бідолашного, набили, і він мусив захищатися, — обурюється Сергій. — Але є свідки, які прекрасно бачили, що він мало не збив нас, а потім ще й грубо поводився. До того ж він стріляв у голову — в будь-якому випадку це перевищення самооборони. Експерти пояснили мені, що якби револьвер був заряджений більшою порцією пороху, то він міг би мене вбити. Та й без того одна куля ледь не зачепила легені, інша пройшла за кілька міліметрів від сонної артерії. Невідомо, що буде з кулею у животі, лікарі сказали, що наразі не можуть прооперувати. Доведеться чекати, що куля приживеться в організмі, а якщо вже організм почне відштовхувати, будуть видаляти. Водій написав на мене зустрічну заяву, нібито я перший напав, але це нісенітниця. Дехто дивується, чому я не утікав, коли він схопив револьвер, просто я був упевнений, що ми нічого не порушили. Кажу нині, що з Майдану, коли у криваві лютневі дні гинули мої побратими, я повернувся живий, а тут, у Кременці, мене обстріляли серед білого дня. Мій товариш Дмитро при двадцятиградусному морозі стояв на барикадах на Грушевського за справедливість у нашій державі, а тут, у рідному місті, ми зіткнулися з таким безчинством…
- 13 просмотров
